Найвеличніші уми людства і прості смертні полемізували про природу вина з часів його появи. Що це — дар Божий, що обіцяє відродження, чи диявольське зілля, що вабить до гріхопадіння?
Напередодні Великого посту це питання стає особливо актуальним. Це час найсуворіших утримань — тілесних і духовних, час очищення, прощення і примирення. І ставлення до вина в цей період стає особливо упередженим. Чому так сталося, адже вино саме по собі — не більше ніж продукт бродіння виноградного соку? Знайти відповідь ми спробували у світовій історії.
Видатний мислитель ХХ століття Хосе Ортега-і-Гассет стверджує: «Задовго до того, як вино стало проблемою для інстанцій, що керують життям суспільства, воно було богом». Не випадково у давніх культурах вино асоціювалося з божествами:
- Гештінанна — шумерська богиня виноградної лози;
- Осіріс — єгипетський бог природи, смерті та відродження;
- Діоніс — давньогрецький бог виноградарства та релігійного екстазу.
Саме культ Діоніса мав найбільший вплив на поширення виноробства. Згідно з ним, за допомогою вина досягається стан звільнення від земних уз, що дозволяє зблизитися з Богом. Ця ідея єднання стала рушійною силою експансії винної культури по всій Європі.
Традиція містичних святкувань пізніше знайшла відображення в грецьких та римських симпозіумах. Вино було розмінною монетою, частиною раціону солдатів та ліками як для душі, так і для тіла.
У Старому Заповіті вино описується як один із перших продуктів Ноя після потопу. Воно стало нагородою за страждання, але надмірна пристрасть до нього призвела до пагубних наслідків. Вже перша згадка вина у Святому Письмі застерігає про його подвійну природу.
Юдейська традиція знайшла продовження в християнстві. Перше чудо Ісуса Христа — перетворення води на вино. Кульмінацією стала Таємна Вечеря, де вино стало символом Крові Христової. Цей епізод ліг в основу таїнства Євхаристії — причастя.
Християнська церква стала носієм знань про вино. Саме в монастирях була розроблена система виноградарства. Для ченців вино було ключовим промислом. Хто п’є добре вино, той бачить Бога — вважали бургундські цистерціанці.
З VII століття статус вина опинився під загрозою з боку ісламу. Пророк Мохаммед заборонив алкоголь, хоча різні гілки ісламу трактують цю заборону з різним ступенем суворості.
Ставлення до вина сьогодні неоднозначне. Кожен має право вирішувати сам, де криється істина. А вино — лише одна з її осель.
Отзывы